- розказати
- [розказа/тие і росказа/тие]
-ажу/, -а/жеиш; нак. -ажи/, -аж'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
розказати
Смотреть что такое "розказати" в других словарях:
розказати — див. розказувати … Український тлумачний словник
розказати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
порозказувати — ую, уєш, док., перех., про що, розм. за що, також з підрядним додатковим. Розказати багато чого небудь; порозповідати. || Розказати багатьом що небудь … Український тлумачний словник
вибазікати — аю, аєш, док., перех., розм. Розказати що небудь таємне, те, чого не слід розголошувати … Український тлумачний словник
вибалакати — аю, аєш, док., перех., розм. 1) Розказати що небудь таємне, те, чого не слід розголошувати. 2) Домогтися чого небудь розмовою, бесідою … Український тлумачний словник
вибевкати — аю, аєш, док., перех., розм. Розказати те, чого не слід розголошувати … Український тлумачний словник
доказувати — ую, уєш, недок., доказа/ти, ажу/, а/жеш, док. 1) перех., без додатка і неперех. Закінчувати говорити, розповідати про що небудь, доводити розповідь до певної межі. 2) перех. і неперех., зі спол. що. Підтверджувати істинність, правильність чого… … Український тлумачний словник
нарозказувати — ую, уєш, док., перех., розм. Розказати багато чого небудь … Український тлумачний словник
перебендя — і, ч., розм. 1) Вередлива, капризна, перебірлива людина; вередун. 2) Людина, що вміє весело, дотепно що небудь розказати, проспівати і т. ін … Український тлумачний словник
повістити — іщу/, істи/ш, док., перех., рідко. 1) Розповісти, розказати. 2) Повідомити, сповістити … Український тлумачний словник
